Різдвяна казка

Прочитайте діткам різдвяну казку. Нехай вона принесе  маленький промінчик світла, тепла і любові. Радості вашим дітям! Купайтеся у красі наших свят.

Свят-вечір, перша зірка сходить,

Мала Маруся оченят не зводить.

Все дивиться, як стане Божа ласка

І розпочнеться в небесах Різдвяна казка.

А в хаті пахне дідухом-травою,

Пшеничний сніп з колоссям-бородою,

Приніс і посадив на покуть тато,

Тепер він тут стоятиме всі свята.

А на столі дванадцять страв парують.

Всі господині у цей день готують

Узвар, кутю, вареники з грибами

І сім’ями сідають за столами.

Ось дочекалася Марієчка мала:

Різдвяна перша зірочка зійшла,

До столу мама кличе всіх сідати,

Кутю пшеничну з маком куштувати.

Ось по молитві бере ложку тато,

За ним – матуся і Марійчин братик.

А так – Марійка, бо найменша в хаті,

Кутю годиться з старших починати.

Гриби, квасоля, борщ пісний, пампушки,

Вареники, узвар, із риби юшка –

Усе так звичне, та сьогодні – особливе,

І посуд глиняний, мов писанка, красивий.

А ще татусь казав, що у свят-вечір

Відкрите небо для дорослих і малечі,

І кожен може в Бога попросити

Мрію найтаємнішу здійснити.

Все небо вкрите зорями ясними,

Літають крилаті янголи під ними.

Ніхто з людей їх бачити не може

Та кожному він в горі допоможе.

Вони спускаються з небес у кожну хату.

Щоби дари до свята роздавати.

Та ті дари нікому не відомі,

Невидимі вони будуть у домі.

Комусь – покладуть радості мішечок,

здоров’я жменьку чи удачі глечик,

А може – доброти торбину,

Щоби добрішою була людина.

Лежить Маруся в ліжечку, чекає

І щиро про одне лише благає,

Щоб янгелик приніс у їхню хату

Велику радість у різдвяне свято.

Хоч як старалась, та усе ж заснула.

Швиденько ніч різдвяна промайнула.

А вранці в хаті світло і тепло,

Неначе янголів багато тут було,

Усі усміхнені, веселі і щасливі,

З тієї радості, мов сонечко, красиві.

І стали всі разом колядувати.

Дай Боже нам і нарік всім діждати

Цієї днини, що Ісус родився,

І знову янгелик з небес спустився.